Пропозиції російської сторони наповнені міжнародно-правовим нігілізмом і зневагою до міжнародного права та прямо суперечать закріпленому у ст. 2 Статуту ООН принципу невтручання у внутрішні справи. Відповідно до згаданого принципу, кожна держава самостійно визначає форму правління, державного устрою, політичного режиму тощо.

Російська вимога визнати право Криму самостійно визначити свою долю є нічим іншим, аніж черговою спробою підігнати хитке правове підґрунтя під здійснення акту агресії проти України відповідно до визначень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН №3314 (ХХІХ) від 14.12.1974 р.

Дії Росії суперечать принципу територіальної цілісності нашої держави та іншим фундаментальним нормам міжнародного права, Статуту ООН, Заключному акту НБСЄ, Декларації про принципи міжнародного права 1970 року.

Запропоновані ідеї відображають повністю неприйнятний підхід – перекроїти кордони України, позбавити її суверенного права на внутрішню і зовнішню політику та підірвати основи системи міжнародних відносин у повоєнній, посткомуністичній і пострадянській Європі.

Україна відкрита для переговорів про врегулювання становища в Криму. Але такі перемовини можуть відбуватися лише за повноцінної участі України та на основі поваги до принципів територіальної цілісності та невтручання у внутрішні справи нашої держави.